Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо (1998510)

Що насправді сталося на перший День подяки? Як британська пісня стала національним гімном США? І що робить Супермена таким проклятим американцем? Кожна традиція, навіть найблагородніша й найдорожча, має історію, не більше, ніж у Сполучених Штатах — нації, народженої з відносною байдужістю, якщо не ворожістю, до минулого. Більшість американців були б здивовані, дізнавшись, наскільки недавні (і суперечливі) витоки їхніх традицій, а також як це походження часто пов’язане з такими силами розколу, як травма громадянської війни або страхи за американську ідентичність, що випливають із імміграції та соціалізму. У змістовних, цікавих розділах «Винахід американської традиції» досліджується набір улюблених традицій, що охоплюють політичні символи, свята, спосіб життя та вигаданих персонажів — від гімну до американського прапора, синіх джинсів і Міккі Мауса. Проливаючи світло на людей, які створили ці традиції, та їхні мотиви для їх просування, Джек Девід Еллер розкриває туманну, суперечливу, заплутану та суперечливу історію емблем та інституцій, які ми дуже часто вважаємо основою Америки. Те, що випливає з цього побічного сприйняття наших найвідоміших американізмів, — це усвідомлення того, що всі традиції вигадуються окремими людьми в певний час з певних причин, і що процес «традиції» триває вічно — особливо в країні вільних.