Книга У таборах високих технологій. Як живуть меншини у Китаї?. Даррен Байлер (2265643)
299 ₴-15%
1

Хотите получить товар в подарок, но не знаете, как об этом сказать? Просто нажмите сюда, чтобы намекнуть о своем желании.
Оплата и возврат
Оплата картой или наличными при получении
Оплата с использованием промокода или подарочного сертификата для этого товара не доступна
Продавец может предложить внести частичную предоплату за заказ. В этом случае он уведомит реквизиты для оплаты при подтверждении заказа
Вы можете вернуть товар в течение 14 дней в соответствии с Законом Украины «О защите прав потребителей»
Характеристики товара
Бренд
Страна производства
Украина
Язык
Украинский
Количество страниц
Год издательства
2022
Описание товара
Понад півтора мільйона уйгурів та інших нацменшин зникли в таборах для
інтернованих та пов’язаних із ними заводах через нові форми державного
насильства та колонізації, які вже роками розгортаються у величезному
північно-західному регіоні Китаю. Даррен Байлер розкриває, як величезна мережа
технологій, наданих приватними компаніями ― спостереження за обличчям,
розпізнавання голосу та інших даних із смартфонів ― з 2017 року дозволили
державі та корпораціям занести понад мільйон уйгурів до чорного списку через їх
релігійні та культурні обряди.
Автор доводить, що саме зручність смартфонів прирекла китайські нацменшини на
катастрофу, і показує, що ця технологія використовується у всьому світі,
продається технологічними компаніями від Пекіна до Сіетла, створюючи нові форми
несвободи.
«У таборах високих технологій» ― приголомшлива історія про те, як Китай
використовував мережу спостереження у смартфонах, щоб затримати понад мільйон
людей і створити систему контролю невідому раніше в історії людства.
ЧИМ ХОРОША КНИГА У ТАБОРАХ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ
* Написана на основі багатогодинних інтерв’ю з вцілілими в'язнями та
працівниками табору, тисячі державних документів і тривалих досліджень.
* Розповідає деталі перебування у колоніях, зокрема, про табори для «навчання»,
де ув'язнених змушували вихваляти китайський уряд, відмовлятися від ісламу,
відмовлятися від сімей і використовували як безкоштовну робочу силу.
* Глибоко досліджує нові форми насильства і колонізації, демонструє, наскільки
сучасні технології глибоко проникли у наші життя, роблячи нас вразливими.
ПРО ДАРРЕНА БАЙЛЕРА
Даррен Байлер — антрополог, експерт з уйгурського суспільства та китайських
систем спостереження, доцент кафедри міжнародних досліджень Університету Саймона
Фрейзера у Ванкувері, Британська Колумбія. Його навчання та дослідження
розглядають позбавлення громадянства населення через форми сучасного капіталізму
та колоніалізму в Китаї, Центральній Азії та Південно-Східній Азії.
ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ
Про цифрову «пастку» для меншин:
Поступово уйгури, казахи і хвеї потрапили в таку собі цифрову «пастку» (цифровий
корпус): за їхньою діяльністю в інтернеті постійно стежили, а отже, смартфони
перетворилися для цих людей на персональні «жучки». Система, яка 2005 року
починалася з проведення 2G мобільного зв’язку, еволюціонувала й тепер давала
населенню широкий доступ до інтернету. Завдяки цьому технологічні компанії і
влада могли стежити за діяльністю й контролювати рух і поведінку людей,
дістаючись до дедалі глибших приватних сфер. Марк Андреєвіч досліджував, як
системи капіталістичного нагляду працюють у Північній Америці. Науковець
стверджує, що цифровий корпус формується не тільки навколо вишок мобільного
зв’язку. Оскільки нині GPS вмонтовано в усі смартфони й автоматизовані
біометричні системи, «інтернет речей» отримує доступ до інформації про
переміщення людей. Відповідно цифрові корпуси перетворюються на складні
багатовимірні матриці.
Про «школи перевиховання»:
«У класі розміщувалося чотири камери спереду, дві посередині й чотири позаду.
Освітлення було не дуже яскравим, але камери, здавалося, бачили все». Одного
разу директор табору, високий уйгур Кадир, провів Кельбінур подивитися на
«командний центр». У кімнаті стояло кілька моніторів, велика клавіатура,
джойстик і мікрофон. Щодня тут чергували по кілька годин четверо наглядачів —
стежили за екранами. Якщо в’язні вставали з підлоги або починали розмовляти,
«вони кричали. Кричали щоразу, коли хтось починав рухатися: “Не розмовляти! Не
говорити уйгурською!”». Навіть коли світла бракувало, обличчя було видно у
високій роздільній здатності.
Про дегуманізацію в'язнів табору:
Невблаганна машина табору мов розривала в’язнів на частини. Щоб зберегти
гідність, вони хотіли бути чистими. Щоб вижити, хотіли мати вдосталь їжі. Але
оскільки в таборі отримували всього замало, доводилося конкурувати один з одним.
Утім, часто через страх перед поліцейськими кийками й електричними стільцями або
«стільцями тигрів» в’язням доводилося стримувати свої бажання. Цим людям увесь
час повторювали й показували, що вони — лиш худоба, їхнє життя залежить від
примхи охоронця. «У наглядачів були кийки й електрошокери, — пригадував
Адільбек. — Кожного, хто наважувався висловити невдоволення, били. Я багато
разів був свідком цього. Типова картина. Якщо ми не виконували правила або якщо
хтось огризався, нас били».
Отзывы и вопросы о товаре 0
0.0
Нет оценок
Помогите другим пользователям с выбором — будьте первым, кто поделится своим мнением об этом товаре.






























































