Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про Голодомор. Родовід (2283205)
378 ₴
1
Хотите получить товар в подарок, но не знаете, как об этом сказать? Просто нажмите сюда, чтобы намекнуть о своем желании.
Оплата и возврат
Оплата картой или наличными при получении
Оплата с использованием промокода или подарочного сертификата для этого товара не доступна
Продавец может предложить внести частичную предоплату за заказ. В этом случае он уведомит реквизиты для оплаты при подтверждении заказа
Вы можете вернуть товар в течение 14 дней в соответствии с Законом Украины «О защите прав потребителей»
Покупатели также интересовались
Покупатели також інтересовались
Описание товара
Цей проект виник як результат візуального дослідження з використанням постфотографічних практик, присвяченого сучасним побутовим проявам історичних травм ХХ сторіччя, а також репрезентативним можливостям фотографії як медіума у представленні травматичних подій. Щоразу, коли я з будь-якої причини викидаю їжу, відчуваю за це сором. Ніяких логічних підстав у цього відчуття немає — я цілком можу собі дозволити не з’їдати те, чого не хочу їсти, і цим не можна комусь допомогти або когось врятувати. Це просто залишки їжі на тарілці — та мені все одно соромно. Це відчуття укорінене не в логіці, а, скоріше, в моїй постпам’яті (за терміном Маріанни Гірш): в дитинстві бабуся розповідала мені різні історії зі свого життя, і серед іншого траплялися теж спогади про Голодомор. І цей сором за викинуту їжу походить якраз звідти, з історій про те, як моя родина пережила цей голод.
Отзывы и вопросы о товаре 0
0.0
Нет оценок
Помогите другим пользователям с выбором — будьте первым, кто поделится своим мнением об этом товаре.