Мій прапор запісяв котик. Лєна Лягушонкова. Урбіно (1998433)

Мій прапор запісяв котик - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети СПІД-Інфо чи Факти, а над усім цим упевненими териконами височіють: Бо ми всігда так робили, Бо ти ж дєвочка, Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував, Не жили харашо _ не треба й починать. Цей текст - суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто не такий, самий умний і взагалі тяжко тобі буде жить з твоїм характєром. Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, щоб помощниця була і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження)...