Сектор Юрій Гадзінський (2139861)
Оплата карткою чи готівкою під час отримання
Оплата з використанням промокоду чи подарункового сертифіката не доступна для цього товару
Продавець може запропонувати внести часткову передоплату за замовлення. У такому разі він повідомить реквізити для оплати під час підтвердження замовлення
Ви можете повернути товар протягом 14 днів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»
Покупці також цікавились
Опис товару
Юрій Гадзінський – нове ім’я в сучасному українському горорі, що належить химерному дослідникові темних граней людського єства, який нещодавно почав ділитися власним мороком з іншими. Коли реальність стає похмурішою за будь-яку вигадку, на світ з’являються його історії. Письменник вважає, що справжній жах – це те, що у людини всередині. Хоча його оповіді й не обходяться без зовнішньої загрози.
Творчість Юрія Гадзінського вирізняється психологічно переконливими персонажами, саме тому його історії так легко проникають до свідомості читача і надовго там залишаються. За словами самого автора, йому подобається дарувати людям власні кошмари та химерні вигадки, інколи – сновидіння. Тож запрошуємо до світу «Сектора» – жаского, непоясненного і дивного.
Роман у новелах «Сектор» – незвичне для нашого літературного ландшафту поєднання сучасного горору та фантастики, що застерігає від необдуманої наукової цікавості та легковажності, з якою людство інколи намагається зазирнути у виміри, куди дивитися не варто.
Це сталося, як завжди, раптово і несподівано – у місті Шевченко оголосили негайну евакуацію у найстисліші терміни. Нікому нічого не пояснивши, людей поспіхом вивозили евакуаційними автобусами, а місто одразу закрили, відгородивши від решти світу колючим дротом і військовими блок-постами.
Усе почалося зі спалаху. Його феномен, причини і те, який насправді він справлятиме вплив на реальність, звісно ж, не прокоментували – про це не прийнято говорити, а тих, хто надмірно цікавився питанням Сектору, змусили замовчати. Тепер місто Шевченко – чорна діра на мапі. Туди не ходять, там пустка, пропаща територія, заборонена зона. Та все одно долинають чутки про моторошні химерні дива і непояснювані речі, що здатні позбавити розуму кожного, хто, попри заборону, спробує туди потрапити. Офіційно у Шевченкові нікого немає, але дрижить асфальт, щось рухається на покинутих дорогах, клубочиться у порожніх вікнах мертвих будинків, а в тіні до часу невидимої катастрофи прокинулося те, чого не мало бути у цій реальності.
Кажуть, зона Сектору розширюється – повільно, майже непомітно, але невпинно і незворотно. Кажуть, що колись усе може стати Сектором. Але, найімовірніше, це просто чутки…