Шприци

Шприци: класифікація та сфера застосування

Шприц — це один з основних інструментів у медицині, який призначений для введення лікарських препаратів та вакцин, діагностичних процедур та пункцій, відсмоктування рідини. Вироби поділяються на багаторазові, виготовлені з металу та скла та одноразові — із пластику. За своєю конструкцією шприци бувають двокомпонентними (складаються з циліндра та поршня) та трикомпонентними, які доповнені гумовим ущільнювачем, що робить ін’єкції менш болючими. Залежно від застосування виробу класифікують ін’єкційні шприци для внутрішньом’язових, підшкірних, внутрішньовенних уколів, для знеболювання, для промивання порожнин тіла, для забору біологічних рідин.

Інсулінові шприци з дуже тонкою голкою використовують в ендокринології, фтизіатрії та педіатрії. Для швидкого та безболісного введення лікарських препаратів, наприклад, інсуліну, підійде шприц-ручка зі змінними голками, а шприц-пістолет дає можливість зробити внутрішньом’язову ін’єкцію самостійно в будь-яких умовах. За об’ємом медичні шприци бувають: малі — до 1 мл, стандартні — від 2 до 22 мл та великі — від 30 мл. Діаметр та довжину голки для шприца вибирають залежно від виду ін’єкцій, препарату, що вводиться, та типу будови пацієнта. Діаметр виробу визначається за шкалою Гейджа (G). Чим більше цифрове значення, тим більш тонка голка. Для внутрішньошкірних ін’єкцій та туберкулінової проби застосовують голки завдовжки до 16 мм, для підшкірних — 25 мм, для внутрішньовенних — 40 мм, а для внутрішньом’язових — 60 мм. Не забувайте, що одноразові стерильні шприци не потребують додаткової дезінфекції та повинні бути утилізовані після використання.